Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація монографії академіка НАПН України, професора Олега Топузова та члена-кореспондента НАПН України, професора, голови Вченої ради університету Ігоря Цепенди — «Навчальна книга в освітньому процесі: національні основи, практика, досвід».
Привітала авторів та усіх присутніх ректорка КНУВС Валентина Якубів, яка відзначила важливість представленої монографії для розвитку сучасної української освіти та подякувала авторам за ґрунтовну дослідницьку роботу і вклад у формування нової культури навчальної книги.
У монографії автори аналізують завдання та функції навчальної літератури, її різновиди й роль в організації освітнього процесу в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Член-кореспондент НАПН України, професор, голова Вченої ради університету Ігор Цепенда розповів:
«Ми презентуємо цю працю: щоб показати, як від рукописної книги бере початок системна передача знань. Знання можна передавати усно — через билини та легенди, — але саме книга робить цей процес тривалим, системним і надійним.
Навчальна книга є стратегічним фундаментом розбудови держави. Якщо подивитися на те, як створюють підручники в різних країнах, то можна побачити: підручник — це обличчя держави. З одного боку, він відображає рівень інтелектуального розвитку суспільства — і тих, хто пише, і тих, хто навчається за цими матеріалами. З іншого — це інструмент збереження національної складової, навіть коли ми інтегруємося в європейську систему стандартів. Надзвичайно важливо поєднувати традиції з інноваціями. Якщо подивитися на нашу монографію, можна побачити, що вона орієнтована й на дослідників: багато її розділів можуть стати основою для окремих самостійних монографій, адже охоплено дуже широке коло проблем, пов’язаних із сучасною навчальною книгою. Тут представлені і гуманітарні, і природничі науки.
Але головне питання залишається незмінним: як створити навчальну книгу, яку легко і природно сприйматиме той, хто прагне отримати знання. Аналіз методик показує, що навіть у багатьох європейських підручниках сьогодні використовують комікси — виключно для того, щоб зацікавити студента і підкреслити ключові думки. Адже передача знань — головне завдання кожного навчального посібника. Автор має не просто відтворити фактичний матеріал, а встати на бік читача — того, хто буде сприймати цей матеріал. Ми проаналізували безліч підходів, і в центрі всього нашого дослідження була саме українська навчальна книга, її розвиток, практика та досвід».
Академік НАПН України, професор Олег Топузов зазначив:
«Ми визначили навчальну книгу не просто як підручник для опанування певного предмета, а як цілісну педагогічну систему. Це комплекс взаємопов’язаних елементів, які формують навчальну книгу як інструмент розвитку критичного й креативного мислення. Вона допомагає вибудувати індивідуальну освітню траєкторію як учителя, так і учня та враховує ті компетентності, які є визначальними для людини XXI століття.
У основу нашої роботи покладено теоретичні й практичні дослідження, які ми здійснили разом із Ігорем Євгеновичем, зосереджуючись на національних засадах освіти в Україні. Книга має вступ, передмову та шість розділів.
Основою став ретроспективний аналіз розвитку української навчальної книги, яка пройшла тривалий і непростий шлях — від рукописних матеріалів, що використовувалися в європейських університетах, до становлення власної традиції в українських закладах освіти. Цей шлях був складним: і царська Росія, і низка інших політичних чинників довгий час не дозволяли українській навчальній книзі увійти в університети та школи. Але сьогодні, на мій погляд, феномен української навчальної книги відбувся.
Незважаючи на електронні формати й цифровізацію світу, навчальна книга залишається і надалі буде незмінною складовою освіти — від базової середньої до вищої. У нашій праці ми розглядаємо питання завдань, пріоритетів і принципів створення змісту навчальної книги, а також експертної оцінки цих матеріалів — починаючи від шкільної освіти й завершуючи професійною, фаховою передвищою та вищою освітою».
Поділилися також своїми міркуваннями колеги-викладачі про цінність наукового видання, наголошуючи, що монографія поєднує історичний досвід, сучасні підходи та практичні рекомендації, які стануть основою для подальшого розвитку української навчальної книги.
У центрі наукового дослідження — національні основи, накопичений досвід і сучасна практика підручникотворення. Систематизовано принципи створення навчальної літератури з природничо-математичних дисциплін, окреслено наукові засади підручникотворення у сфері гуманітарної освіти, а також особливості підручників для закладів вищої освіти.
Окрему увагу приділено освітнім завданням і сучасним підходам до розроблення та використання електронних підручників.
Детільніше: https://cnu.edu.ua/blog/2025/12/09/75158/